Анічков Євген Васильович

Аничков,_Евгений_Васильевич
Євген Васильович Анічков (14 січня 1866, Боровичі, Новгородська губернія, Російська імперія – 22 жовтня 1937, Белград) – російський історик літератури, критик, фольклорист, прозаїк.

Основні роботи Анічкова присвячені слов’янському фольклору та відображенню міфологічних елементів в літературних творах.

В 1904 р. Анічков захистив дисертацію «Весняна обрядова пісня на Заході та у слов’ян», в якій генезис мистецтва зводився не до гри (концепція А. Н. Веселовського), а до обрядової магії.
В 1907 році ця робота отримала премію Ломоносова.
В 1914 році вийшла його головна праця – «Язичництво і Давня Русь».

Роботи Анічкова цінні зібраним фольклорним матеріалом, записами обрядів слов’янських і романо-германських народів, а також теоретичною постановкою питань про виникнення обрядової поезії і про синкретичне вивчення фольклору.

Критичні статті Анічкова початку 1900-х рр., були присвячені творчості М. Горького, Л. Н. Андрєєва, В. Я. Брюсова, К. Д. Бальмонта, Ф. Сологуба та ін.

Анічков – редактор Повного зібрання творів Н. А. Добролюбова (СПб., 1911-1913. Т. 1-9), автор статей в Енциклопедичному словнику Брокауза і Ефрона.

Основні роботи 
Весняна обрядова пісня на Заході та у слов’ян. СПб., 1903-1905. Ч. 1-2
Літературні образи й думки. Спб., 1904.
Язичництво і давня Русь. СПб., 1914.
Нова російська поезія. Берлін, 1923.
Християнство і Давня Русь. Прага, 1924
Західні літератури і слов’янство: Нариси: У 2 т. Прага, 1926

Був масоном. Один із засновників ложі «Відродження» під егідою ВВФ в 1906 році (другий страж ложі при отриманні патенту).
Приєднаний 23 грудня 1924 до ложі «Слог», що знаходилася в Белграді.

Член-засновник бєлградської ложі «Максим Ковалевський».

Leave a Reply

  

  

  

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>